Стягнення боргу 26 листопада 2012 року

 

 

 

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



 

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р.Справа xxx

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "x"

До відповідача: Приватного підприємства "2x"

Про стягнення 533 299,46 грн.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства "2x"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "x"

про визнання недійсним договору

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Омельченко Д.В. за довіреністю

Від відповідача: Ротнова Ю.А. за довіреністю

Суть спору: про стягнення 533 299,46 грн.

У судовому засіданні 20.11.2012 року було оголошено перерву до 26.11.2012 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "x" (далі по тексту -ТОВ "ТОТАЛ УКРАЇНА") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "МТН" (далі по тексту -ПП "2x) про стягнення заборгованості у розмірі 533 299,46 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 217 189,38 грн., пені у розмірі 41 496,13 грн. та 100 % річних у розмірі 274 613,95 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 37.UA від 28.04.2011р. зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 липня 2012 року порушено провадження  по справі № 5017/1925/2012.

13.07.2012р.  (вх. № 21677/2012) до матеріалів справи надійшло клопотання  ПП "МТН" про відкладення розгляду справи.

18.07.2012р. (вх. № 22168/2012) до матеріалів справи надійшов відзив ПП "2x" відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у ньому. При цьому, згідно викладеної позиції по заявленим ТОВ "x" позовним вимогам просить суд застосувати при вирішення даної господарської справ положення п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та визнати недійсним п. 2 ст. 6 договору поставки № 37.UA від 28.04.2011р. як такого, що суперечить приписам чинного законодавства.

25.07.2012р. (вх. № 22983/2012) до матеріалів справи надійшла заява ТОВ "ТОТАЛ УКРАЇНА" про доручення до матеріалів справи додаткових документів та доказів по справі.

25.07.2012р. (вх. № 22984/2012) до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення до позовної заяви ТОВ "x".

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 21.08.2012 року  у зв'язку з тим, що суддя Степанова Л.В. знаходиться у відпустці з 13.08.2012р. по 21.09.2012р. включно, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 5017/1925/2012 за позовом ТОВ "x" до ПП "2x" про стягнення 533 299,46 грн., передано на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області  від 23.08.2012 року справа № 5017/1925/2012 прийнята до провадження суддею Погребною К.Ф.

10.09.2012 року від відповідача до суду надійшли пояснення по справі (вх 27598/2012) в яких відповідач просит при рішення справи застосувати п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК України та у задоволенні позову відмовити.

12.09.2012 року від позивача до суду надійшло заява про долучення документів до матеріалів справи № 115 від 22.08.2012 року (вх 27869/2012)

12.09.2012 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви б/н від 22.08.2012 року  (вх 27870/2012).

18.09.2012 року до суду надійшов зустрічний позов ПП "2x" до ТОВ "x" про визнання недійсним договору поставки № 37.UA від

28.04.2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "x" та приватним підприємством "2x".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2012р. було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „x" до приватного підприємства „2x" про стягнення 533299,46 грн. зустрічний позов Приватного підприємства „2x" до Товариства з обмеженою відповідальністю „x" про визнання недійсним договору поставки.

21.09.2012 року до суду від відповідача надійшла заява про зменшення позовних вимог за зустрічним позовом про визнанні недійсним договору поставки № 37.UA від 28.04.2011 року (вх. 28865/2012) в які позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним п. 2 ст.6 договору поставки № 37.UA від 28.04.2011 р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "x" та приватним підприємством "2x".

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 24.09.2012 року  у зв'язку з тим, що суддя Степанова Л.В. повернулась з відпустки, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу № 5017/1925/2012 за позовом ТОВ "x" до ПП "МТН"про стягнення 533 299,46 грн., передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області  від 24.09.2012 року справа № 5017/1925/2012 прийнята до провадження судді Степанової Л.В.

У судовому засіданні 25.09.2012 року представник позивача надав до суду уточнену позовну заяву № 137 від 25.09.2012 року, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 209 000 грн. заборгованості, пені у розмірі 50 647, 63 грн., та 100% річних 335 790, 10 грн. та витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні 18.10.2012 року представником позивача до суду було надано уточнену позовну заяву, в якій просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача 208 000 грн. заборгованості, пені у розмірі 52 702, 96 грн., та 100% річних 349 529, 82 грн. та витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні 18.10.2012 року представником позивача  також було надано заперечення прости зустрічного позову б/н від 16.10.2012 року (вх.31588/2012) в якій зустрічні позовні вимоги не визнає з підстав викладених у запереченнях та просить суд залишити зустрічну позовну заяву без задоволення.  

У судовому засіданні 15.11.2012 року представником позивача до суду було надано уточнену позовну заяву, в якій просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача 208 000 грн. заборгованості, пені у розмірі 52 063, 63 грн., та 100% річних 346 982, 67 грн. та витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні 20.11.2012 року представником позивача до суду було надано уточнену позовну заяву, в якій просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача 208 000 грн. заборгованості, пені у розмірі 48049, 51 грн., 100% річних 313 954, 94 грн. та витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні 26.11.2012 року представником позивача до суду було надано уточнену позовну заяву, в якій просить суд  стягнути з відповідача на користь позивача 207 000 грн. заборгованості, пені у розмірі 48049, 51 грн., та 100% річних 313 954, 94 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Розглянув матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

28 квітня 2011 року між ТОВ "x" (Продавець) та ПП "2x" (Покупець) було укладено договір поставки № 37.UA, відповідно до пп.1, 2 якого продавець зобов'язується поставити покупцю у встановлені строки товари, визначені нижче, а Покупець зобов'язується прийняти поставлені товари та сплатити їх вартість належним чином. Товари, які продаються Продавцем Покупцю за цим Договором, їх вид, кількість, а також вартість, умови та строки передачі і оплати визначаються згідно з порядком, що встановлений цим Договором та відповідними додатками до нього.  

Статтею 3 договору № 37.UA від 28.04.2011р. обумовлений порядок приймання-передачі товарі, зокрема, встановлено, що товари передаються Покупцеві на умовах DDP на склад Покупця, розташований за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23. Допускається часткова передача Товару. Разом із Товарами Покупцю передаються: товарно-транспортна накладна та видаткова накладна. При прийманні Товарів у встановленому нижче порядку Покупець підписує один екземпляр видаткової накладної  та повертає його перевізнику. День передачі товару Покупцеві визначається на підставі видаткових накладних. Днем передачі Товару вважається дата виписки видаткової накладної на Товар. Передача Товарів здійснюється уповноваженим представником Покупця за умови пред'явлення належно оформленої довіреності встановленого зразка та документа, що посвідчує особу. Товари вважаються прийнятими за якістю та кількістю з моменту підписання Покупцем видаткової накладної.

Положеннями статті 4  договору № 37.UA від 28.04.2011р. встановлено, крім іншого, що загальна вартість окремої партії Товару вказується в рахунку Продавця. Не пізніше двох (2) днів від дати, коли Продукція була поставлена Покупцю, Постачальник надасть Покупцю попередній рахунок за поставлену продукцію. Попередній рахунок  повинен бути сплачений Покупцем протягом 30 днів від дня його виставлення. Сума, зазначена у попередньому рахунку, не є кінцевою сумою зобов'язання щодо сплати вартості поставленої Продукції відповідно до умов цієї Угоди. Попередній рахунок має бути сплачений Покупцем протягом 30 (тридцяти) робочих  днів від дня передачі Товару Покупцеві.

Згідно з п. 2 статті 6 договору № 37.UA від 28.04.2011р. у випадку прострочення Покупцем зобов'язань щодо оплати вартості Товарів, Продавець має право стягнути з Покупця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню в подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом відповідного періоду, до суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, а також 100 % річних.

Відповідно до замовлень Покупця № С0000000035 від 12.05.2011р. на суму 204 310,07 грн., № 98 від 22.06.2011р. на суму 558 845,29 грн., № С0000000119 від 15.08.2011р. на суму 17 289,12 грн. та № 197 від 20.09.2011р. на суму 447 787,84 грн., а також на виконання вищенаведених положень договору № 37.UA від 28.04.2011р. позивачем було поставлено товар за видатковою накладною № 85 від 12.05.2011р. на суму 204 310,07 грн., за видатковою накладною № 150 від 25.06.2011р. на суму 554 589,46 грн., за видатковою накладною № 246 від 16.08.2011р. на суму 17 396,28 грн. та за видатковою накладною № 364 від 29.09.2011р. на суму 446 189,38 грн.  В свою чергу, Продавцем були виставлені рахунки на оплату поставленої продукції № 106 від 12.05.2011р. на суму 204 310,07 грн., № 177 від 25.06.2011р. на суму 554 589,46 грн., № 278 від 16.08.2011р. на суму 17 396,28 грн., № 365 від 29.09.2011р. на суму 446 189,38 грн.

Відповідач, згідно з наданими до суду документами, розрахувався за поставлений товар частково, на суму 1015485,19 грн., що також підтверджується виписками банку, які містяться в матеріалах справи.

Під час розгляду справи ТОВ "x" були неодноразово уточненні позовні вимоги. Так, згідно з остаточною редакцією позовних вимог від 23.11.2012р. (вх. № 35842/2012 від 26.11.2012р.) позивач просить суд стягнути з ПП "2x" заборгованість у розмірі 207 000 грн., пеню у розмірі 48 049,51 грн., 100 % річних у розмірі 313 954,94 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.07.2012р. (вх. № 22168/2012 від 18.07.2012р.) та зазначає, що заборгованість ПП "МТН" виникла через винні дії позивача, які полягають у надісланні позивачем 01.03.2012р. співробітникам електронною поштою листа, в якому йшла мова про те, що ПП "2x" не є більше партнером ТОВ "x", що значно вплинуло на становище відповідача на ринку паливно-мастильних матеріалів та ефективність його діяльності, в зв'язку з чим наполягає на визнанні недійсними п. 2 ст. 6 договору поставки № 37.UA  від 28.04.2011р. та просить суд застосувати п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а також положення ст. 616 Цивільного кодексу України. Більш того, обґрунтовуючи свою позицію, ПП "2x" посилається на приписи ст. ст. 203215627 Цивільного кодексу Українист. 207 Господарського кодексу України.

Також, відповідна позиція ПП "2x відображена і у поясненнях від 10.09.2012р. (вх. № 27598/2012 від 10.09.2012р.). Так, відповідач наполягає на тому факті, що п. 2 ст. 6 договору поставки № 37.UA від 28.04.2011р. не відповідає принципам та вимогам Господарського кодексу України, а також заперечує принципи розумності та справедливості.

Позивач заперечує проти доводів відповідача. Так, згідно із додатковими поясненнями до позовної заяви від 22.08.2012р. (вх. № 27870/2012) позивач вважає, що лист, направлений співробітникам жодним чином не міг вплинути на ефективну діяльність ПП "2x" оскільки відповідні дії відповідали положенням  абзацу 3 пункту 3 статті 4 договору поставки № 37.UA  від 28.04.2011р. Отже, даний лист є розпорядженням співробітникам позивача не затверджувати наступні замовлення відповідача, не поставляти згідно поданих наступних замовлень продукцію до повної сплати попередніх рахунків. Більш того, позивач звертає увагу суду на той факт, що відповідачем хоча й була оплачена вартість більшості поставленої  продукції, однак із порушенням строків її оплати.

Також ТОВ "x" вважає, що відповідач плутає поняття неустойки, процентів річних та інфляційних витрат з огляду на положення Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання",  а тому незаконно просить суд зменшити розмір неустойки.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином заборгованість відповідач перед позивачем, яка підлягає стягненню складає 207 000 грн.

Як вже зазначалось, у своїх остаточних уточненнях до позову позивач просить стягнути з відповідача, крім суми основної заборгованості у розмірі 207 000 грн., на користь позивача пеню у розмірі 48049,51 грн. та 100% річних у сумі 313 954,94 грн., згідно наданого розрахунку.

Відповідач проти нарахованої позивачем пені та 100 % річних заперечує та просить суд застосувати положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а також приписи ст. 616 Цивільного кодексу України. При цьому, жодних доказів того, що заборгованість ПП "2x" виникла через винні дії позивача відповідачем не надано. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. У суду відсутні підстави для зменшення розміру пені в зв'язку з необґрунтованістю відповідної заяви ПП 2x", більш того, у суду взагалі відсутні правові підстави для зменшення розміру нарахованих процентів річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З укладеного між сторонами по справі договору, а саме пункту 2 статті 6, вбачається, що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 48049,51 грн.

Позивачем також надано розрахунок 100 %  річних на суму 313 954, 94 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, пунктом 2 статті 6 договору сторонами узгоджено розмір річних, який складає  100 % річних.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100 % річних у  розмірі 313 954, 94 грн.

Отже  суд вважає, що уточнені позовні вимоги ТОВ "x" про стягнення  з ПП "2x"  заборгованості у розмірі 207 000 грн., пені у розмірі 48 049,51 грн. та 100 % річних у розмірі 313 954,94 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви слід зазначити наступне.

ПП "2x" звернулось до суду із зустрічним позовом до ТОВ "x" про визнання недійсним договору поставки № 37.UA від 28.04.2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "x" та приватним підприємством "2x. Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує порушенням при укладанні спірного договору положень ст. ст. 36,13509627 Цивільного кодексу України. При цьому, підставами задоволення зустрічних позовних вимог ПП "2x" зазначає приписи ст. ст. 203215233 Цивільного кодексу України.

В подальшому, ПП "2x" звернулось до суду із заявою про зменшення зустрічних позовних вимог за зустрічним позовом  від 21.09.2012р. (вх. № 28865/2012 від 21.09.2012р.) в якій просить суд визнати недійсним пункт 2 статті 6 договору поставки № 37.UA від 28.04.2011р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "x" та приватним підприємством "2x.

Так, пунктом 2 статті 6 договору № 37.UA від 28.04.2011р. передбачено, що у випадку прострочення Покупцем зобов'язань щодо оплати вартості Товарів, Продавець має право стягнути з Покупця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню в подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом відповідного періоду, до суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, а також 100 % річних.

Уточнені зустрічні позовні вимоги ПП "2x" також обґрунтовує порушенням при укладанні спірного договору положень ст. ст. 36,13509627 Цивільного кодексу України, та положеннями ст. ст. 203215 Цивільного кодексу України.

ТОВ "x проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях  від 16.10.2012р. (вх. № 31588/2012 від 18.10.2012р.). Так, відповідач за зустрічним позовом, зазначає, що ПП "2x" подало зустрічну позовну заяву з порушенням норм процесуального права, а саме положень ст. 60 Господарського процесуального кодексу України. Твердження ПП 2x", що ТОВ "x" змусила підписати договір є хибним з огляду на положення ст. 181 Господарського кодексу України. Крім того, посилання позивача за зустрічним позовом  на те, що він неодноразово звертався з пропозицією щодо внесення змін до договору є безпідставними оскільки ТОВ "x" не отримувало відповідних письмових пропозицій, при цьому наголошує, що ПП "2x" не витримало процедуру встановлену законодавством у випадку незгоди з окремими пунктами договору. В зв'язку з чим необхідно вважати підписаний договір поставки № 37.UA від 28.04.2011р. чинним та відсутні підстави вважати його окремі пункти недійсними.

Статтею  203 Цивільного кодексу України обумовлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Крім того, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Більш того, згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач за зустрічним позовом не надав доказів того, що оскаржуваний ним пункт договору поставки № 37.UA від 28.04.2011р. укладений з порушенням норм актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного суд вважає, що зустрічний позов ПП "2x" до ТОВ "x" про визнання недійсним пункту 2 статті 6 договору поставки № 37.UA від 28.04.2011р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "x" та приватним підприємством "2x", задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст.ст. 3233 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судові витрати за розгляд первісних та зустрічних позовних вимог покладаються на  відповідача ПП "МТН", згідно зі ст.ст. 4449 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 3233434449, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

  1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "x" задовольнити.
  2. Стягнути з  Приватного підприємства "2x" (місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Довженко, 9 в; юридична адреса: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, будинок 22, корпус 1, нежиле приміщення № 6;  р/р 260000131637 в ОАО "БМ-Банк", м. Київ, код банку 380913, код ЄДРПОУ 19215068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "x" (поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3; поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 172; п/р 26004304273000 в АТ "Укрсиббанк", відділення № 500, МФО 351005, код ЄДРПОУ 37269229) заборгованість у розмірі 207000 (двісті сім тисяч) грн.,  пеню у розмірі 48049 (сорок вісім тисяч сорок дев'ять) грн. 51 коп., 100% річних у сумі 313 954 (триста тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 94 коп., судовий збір у розмірі 11380 (одинадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 09 коп.
  3. У задоволені зустрічного позову Приватного підприємства "2x" - відмовити.
    Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 30.11.2012 року.

Суддя Степанова Л.В.

<< Назад