Порядок і терміни зарахування валютної виручки

 

 

 

 

 

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»  (надалі — Закон) виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Ст. 2 Закону встановлює такий самий термін при здійсненні резидентами імпортних операцій на умовах відстрочення постачання.

Проте 6 листопада цю статтю доповнили новою частиною, відповідно до якої Національний банк України має право запроваджувати на строк до 6 місяців інші терміни розрахунків. Скориставшись цим правом, НБУ 16.11.12 ухвалив Постанову № 475 , якою скоротив термін зарахування валютної виручки і постачання імпортних товарів до 90 календарних днів. Зазначена Постанова набула чинності 19 листопада 2012 року.

З тексту Постанови незрозуміло, яким чином ці нововведення повинні застосовуватися до вже наявних договірних відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, до тих, за якими 90-денний термін оплати або постачання вже закінчується, а договором передбачений строк у 180 календарних днів, відповідно до норм, що діяли на момент укладення контракту.

Така невизначеність може призвести до того, що до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення термінів зарахування валютної виручки або поставки імпортних товарів. Щоб убезпечити себе, таким суб'єктам слід або переглянути умови контракту з іноземним контрагентом, або заручитися висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо продовження цих термінів. Докладніше про отримання такого висновку буде сказано нижче.

Санкції за порушення термінів

Штрафні санкції за порушення вимог Закону щодо термінів оплати або постачання товарів залишилися незмінними. Так, порушення строків оплати або постачання товарів, встановлених Нацбанком, вимагає стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки або вартості недопоставленого товару.

Право стягувати пеню мають державні податкові інспекції за результатами документальних перевірок.

Закон також передбачає випадки, коли перебіг строків зупиняється і пеня не стягується. Приміром, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами.

У разі ухвалення судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, встановлені НБУ, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, також за період, на який ці терміни були припинені.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. 

Якщо перевищення термінів обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, їх перебіг зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торговельно-промислової палати України або іншого уповноваженого органу країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Порядок продовження термінів

Терміни, встановлені Нацбанком відповідно до ст. 1 та 2 Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Мінекономрозвитку) у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерного постачання, гарантійного обслуговування, постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок продовження термінів за зовнішньоекономічними операціями затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 29 грудня 2007 р. № 1409.

Для отримання висновку резидент подає Мінекономрозвитку наступні документи:

  • складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, з вказівкою суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;

засвідчені в установленому порядку:

  • копію зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначають адресу та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад українською;
  • виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
  • копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема банківських платіжних документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передання товару (виконання робіт, надання послуг).

Датою подання документів, на підставі яких видають висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономрозвитку. Термін продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.

Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації та видає висновок або письмово відмовляє в його видачі з зазначенням підстави.

Про видачу висновку Мінекономрозвитку протягом 5 робочих днів інформує Національний банк і Державну податкову адміністрацію.

<< Назад