Виїмка за новим КПК України. Виклик свідка

 

 

 

 

 

Перш за все процедура виїмки документів за новим КПК України змінилася. Тепер слідчий не має права виносити постанову про вилучення доказів, згідно ч.2 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відтак, тепер здійснення виїмки речей і документів може провадиться лише на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Новелою є те, що виконання такої ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів може здійснювати будь-яка із сторін кримінального провадження (у тому числу у сторона захисту).

Цікавим є те, що законодавець у ст.160 КПК України чітко визначив порядок виконання ухвали про здійснення виїмки, зокрема:

  • Володілець речей або документів, зобов’язаний надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів виконавцю ухвали.
  • Пред’являється оригінал ухвали та вручається її копія.
  • Залишається опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали.

На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.

Наслідком невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів може бути обшук.

Обшук провадиться на підставі ухвали про дозвіл на проведення обшуку, що приймається слідчим суддею або судом за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали (ч.1. ст.160 КПК України).

Новелою є і те, що у разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу внутрішніх справ за місцем проведення цих дій за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення (ч.2. ст.160 КПК України).

Свідком (ст. 65 КПК України) є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Не можуть бути допитані як свідки:

  • захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний
    представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;
  • адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
  • нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
  • медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових
    обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і
    сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю;
  • священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
  • журналісти – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру,
    надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
  • професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті
    питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального
    провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
  • особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному
    провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
    особи, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи;
  • особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних.

Але, ці особи з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі.

Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

Свідок має право (ст. 66 ч. 1 КПК України):

  • знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
  • користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;
  • відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 КПК не підлягають розголошенню;
  • давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
  • користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;
  • на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;
  • ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
  • заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
  • заявляти відвід перекладачу.

Свідок зобов’язаний (ст. 65 ч. 2 КПК України):

  • прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
  • давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
  • не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають (ст. 68 КПК України) відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Свідок має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язаний прибути за викликом. У випадку встановлення  КПК України строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

<< Назад